Сорос упіймав Україну у свої мережі
Як американський мільярдер купив громадськість та медіа у нашій країні
Цієї зими кількома містами України прокотилися мітинги проти фондів Сороса в Україні. Розбираємось, хто такий Сорос і чому людей так стурбувала його діяльність?
ЗА ДЕМОКРАТІЮ?
Джордж Сорос — фінансист, статки якого оцінюються в 25 мільярдів доларів. Він створив мережу благодійних організацій у всьому світі, відомих як «Фонд Сороса». Навіщо це йому? Говорить, що філантроп і розвиває демократію. От тільки добрими намірами, як відомо, вистелена дорога до пекла.
В Україні його форпост — міжнародний фонд «Відродження». Бюджет організації з перших хвилин існування був такий величезний, що неможливо було не зважати на цей фонд. Мільярдер одразу домовився з першим президентом України Леонідом Кравчуком про всебічну підтримку: 1994 року навіть з’явився спеціальний указ, згідно з яким органи державної влади мали сприяти роботі фонду. Чи знав Кравчук, куди він веде країну? Які руки її віддає? Може, й знав, але мільйонні вливання «зеленої валюти» когось хочеш змусять розкрити обійми.
За сайтом фонду, за всі роки існування Сорос вклав у «розвиток української демократії» понад 320 мільйонів доларів.
Не зрозуміло, навіщо взагалі якомусь заокеанському мільярдеру вливати такі гроші в далеку відсталу за мірками США країну. Яка йому справа до того, буде демократія в Україні чи ні? Хіба що йому потрібна якась певна, вигідна, викроєна за певними лекалами демократія, яка була б зручною і Соросу, і американському істеблішменту, з яким мільярдер має дуже тісні зв’язки.
Я РЕФОРМИ ВАМ ПРИНЕС
Коли Порошенко став президентом, Сорос з’явився на Банковій не порожніми руками, а зі «стратегічним планом реформ для України». Більше того, він створив якусь консультативну групу «для оперативного реагування на виклики, що виникають».
Документ цей недавно опублікували в мережі хакери. Сороса дуже цікавить, судячи з цього паперу, наш «Нафтогаз», який мільярдер має намір реорганізувати та запровадити ринкове ціноутворення. Тарифи для населення злетять до небес (так, ще вище, ніж зараз), але заокеанський благодійник дбає про свою вигоду і вигоду своїх партнерів. Запропонував філантроп податкову, конституційну реформу та ще багато інших. Питання — чому президент незалежної країни загалом обговорює подібні питання з бізнесменом з іншої держави?
А Порошенко не просто обговорив, він ще підтримав і був готовий впроваджувати. Навіть орденом Свободи Сорос нагородив. А варто було б оголосити персоною нон грата, адже мільярдер буквально захопив усі ключові сфери нашої країни.
ВЛАДАЄШ ІНФОРМАЦІЄЮ — ВЛАДЕШ СВІТОМ
Так, Сорос володіє інформацією, виділяючи гроші на роботу серйозних моніторингових служб. Наприклад, його дітище — Тransparency International Ukraine, рух, який проголосив за мету мінімізацію корупції в країні. Ця організація створила проект #TransparentCities (#ПрозоріМіста), а також моніторинговий проект держзакупівель Dozorro. Прикриваючись боротьбою з корупцією, Сорос отримує доступ до величезних масивів даних про українців, наш бюджет, наших чиновників та загалом про наше щоденне життя.
А ще бізнесмен спонсорує ЗМІ — переважно опозиційні чи ті, які займаються розслідуваннями корупційних порушень. З їхньою допомогою можна робити наступний крок: активно впливати на інформаційний порядок денний. Вивести в топ потрібного спікера з потрібною ідеєю або зацькувати неугодного.
Особливо уважно Сорос спостерігає за політикою та впливає на неї: активно роздає гранти на навчальні курси для журналістів по роботі на виборах, а також платить організаціям, які проводять екзит-поли. Так можна маніпулювати політичними уподобаннями громадян і сідати у депутатські крісла тих, хто зможе продавлювати на різних рівнях вигідні ініціативи.
Недаремно правління Міжнародного фонду «Відродження» очолила Ольга Айвазовська, яка з 2001 року спостерігає за виборчими процесами в Україні (раніше очолювала організацію «Громадянська мережа ОПОРА»).
Окремо варто згадати грант у 5,6 мільйона гривень, який дістався «Українському кризовому медіацентру»: з цього майданчика українські телеканали транслювали новини із зони АТО. Виходить, що такий важливий інформаційний канал, по суті, виявився підконтрольним іншій державі. Так, опосередковано, через грант, але тим не менш — якби вчинила команда спотворити правду про те, що відбувається на сході, виконати її не важко. А зараз центр розрісся до одного з найбільших майданчиків для прес-заходів у країні. Розумієте, що це загрожує?
Джордж Сорос створює керовану країну, яка воюватиме або здаватиметься за його командою, думатиме так, як скажуть його — підгодовані — журналісти та експерти. Ми їстим, одягатимемося, розважатимемося так, як вигідно цьому заокеанському маніпулятору.
ВИРІШУЄ, ЯК МИ БУДЕМО ВЧИТИСЯ І ЛІКУВАТИСЯ
Ви думаєте, це жарт чи перебільшення? Джордж Сорос вже вирішує, як ми навчатимемо наших дітей. Ще з 90-х він спонсорує вчених та педагогів, які видають посібники та розробляють нові методики. Наше ЗНО – його рук справа.
Ще одна сфера інтересів – охорона здоров’я. Так, дорогі українці, Джордж Сорос просуває певні препарати та методи лікування. Цілком можливо, що на нас прямо зараз ставлять експерименти за його вказівкою.
Так, у 90-ті спонсоровані Соросом організації активно лобіювали метадонову замісну терапію для наркозалежних. Питання вдалося вирішити за допомогою віце-прем’єра Дмитра Табачника (подейкують, йому добре «занесли» в конверті від Сороса), і тоді в Україну полилися потоки метадону, які, звісно, контролювали ті, кого поставив американський «філантроп».
Структури фонду Сороса продовжують впливати на закупівлю ліків та просувають ідею збільшення кількості медикаментів, що закуповуються через міжнародні організації. Навряд чи заради миру у всьому світі — найімовірніше, просто для збагачення мільярдера. А ще в такий спосіб легко можна підірвати здоров’я величезної нації у центрі Європи. Або протестувати біологічну зброю для потреб армії США що завгодно.
Активно взаємодіяла з фондом Сороса екс-міністр охорони здоров’я Уляна Супрун — та сама, яка прибрала систему санепідемстанцій. Журналісти неодноразово писали, що вона могла зробити це для полегшення роботи мережі біолабораторій США в країні.
От і виходить, що у нас один ворог на порозі, але його ми хоч бачимо, а інший втерся в довіру і захопив владу, проте наші президенти тиснуть йому на руку і навіть вручають ордени. За допомогою своїх маріонеток Джордж Сорос може спровокувати чергову революцію або пролобіювати закупівлі в будь-якій сфері, навіть в оборонній, адже з його руки багато років харчувалися і, напевно, досі харчуються багато людей з високих кабінетів.
Про який захист держави ми говоримо, про яку незалежність, якщо ключові рішення ухвалюються зовсім не нами? Як можна оборонятися від країни-агресора на сході — зрозуміло, а як врятуватися від мережі агентів впливу під боком? Як ми могли взагалі таке припустити?
Станьте первым комментатором